Щороку навесні починається сезон спалювання листя, сухої трави та інших рослинних решток. Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність. Це твердження – міф!
Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років. Окрім того, в середовище викидаються речовини, що виділяються в процесі горіння та є шкідливими для органів дихання.
Ігнорування громадянами правил пожежної безпеки при спалюванні сміття і сухої рослинності, необережному поводженні з вогнем під час перебування на відкритих територіях призводить до різкого зростання кількості пожеж у екосистемах. Такі пожежі швидко поширюються, особливо у вітряні дні, загрожують знищенню будівель та споруд житлового сектору, об’єктів господарювання, зелених насаджень та інше. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х км за годину, а у вітряну – до 30 км; висота полум’я досягає 2-х метрів. Крім того, вогонь знищує комах, потомство тварин, рослини, бактерії, мікроорганізми, які утворюють родючий шар землі. Внаслідок цього значно погіршується якість ґрунту, посилюються процеси ерозії і деградації земель, руйнується екосистема поля.
Поряд з цим, нагадуємо про небезпеку для здоров’я людей, яку завдає вдихання диму від спалюваного листя та рослинності, і особливо – відходів. Адже навесні та влітку листя дерев не тільки очищає повітря та збагачує його киснем, а й накопичує з повітря пил та інші шкідливі речовини. Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо, які осідають у легенях.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 27 ЗУ «Про рослинний світ», забороняється випалювання сухої рослинності або її залишків. Відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання сухої природної рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із водно-болотною та іншою природною рослинністю, а також опалого листя у парках, інших природних екосистемах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, тягне за собою накладення штрафу від 3060 грн до 6120 грн для громадян і від 15300 грн до 20400 грн – для посадових осіб. Крім цього, відповідно до статті 245 Кримінального Кодексу України, за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу порушник може нести і кримінальну відповідальність: штраф від 5400 до 9000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або ж обмеження волі на строк від 2 до 5 років, або позбавлення волі на той самий строк.
Last modified: 24.03.2025
