Надвірнянщина - ворота Карпат  |

  Сайт працює в тестовому режимі

  |  

   Версія для людей з вадами зору

«Шаную воїнів, біжу за Героїв України!»

26.09.2020

26 вересня мешканці Надвірнянщини взяли участь у пам’ятному забігу за тих, хто поклав життя за нашу свободу. Кожен крок це крок пам’яті і болю за побратимів і посестер, котрі пожертвували собою в ім’я України.

Згадаймо військовослужбовців Надвірнянщини, котрі віддали свої життя за Україну, котрі боролися за незалежність і зараз їх не має з нами, але вони дивляться на нас з небес.

1.Файфура Владислав Омельянович – народився 1982 року в місті Чернівці, старший лейтенант 80-ї окремої аеромобільної бригади. З сім’єю проживав у військовому містечку селищі Делятин Надвірнянського району.17 червня 2014 року резервна група бійців 87-го окремого аеромобільного батальйону на чолі з старшим лейтенантом Файфурою виїхала в район селища Металіст Луганської області для надання допомоги бійцям добровольчого батальйону «Айдар», які потрапили під обстріл. В результаті бою десантники втратили бронетранспортер та 9 військовослужбовців загинуло, серед них і старший лейтенант Файфура. 22 червня 2014 року похований на Алеї Слави Центрального кладовища міста Чернівці.

2.Баран Юрій Миколайович (29.07.1968 — 08.07.2014) — 29 липня 1968 р., с. Добрин, Ізяславський район, Хмельницька область. Проживав із сім’єю в військовому містечку селищі Делятин. Життя начальника штабу 5 батальйону територіальної оборони «Прикарпаття» підступно обірвала ворожа куля 8 липня 2014 року на одному з блокпостів у Донецькій області. Указом Президента України нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

3.Ломей Дмитро Вікторович позивний «Друг ЛОМ» (02.02.1982-23.02.2015) – с. Цуцилів, Надвірнянський району. Боєць Добровольчого українського корпусу «Правого сектора» загинув у ніч з 22 на 23 лютого 2015 року біля села Піски під Донецьком під час артилерійського обстрілу. Залиши4.Гаркавенко Анатолій Олександрович позивний «Морячок» (29.12.90 – 30.01.16) – селище Делятин Надвірнянського району. Боєць підрозділу «ОУН» 93-ї ОМБр. Загинув 30 січня 2016 року в районі шахти Бутовка Донецької області, підірвався на міні. На фронті Анатолій був півтора року. Спершу служив у лавах добровольчих батальйонів, а з листопада 2014 року став сапером у 93-й окремій механізованій бригаді. Після демобілізації збирався одружитися.

5.Ментинський Юрій Михайлович 49 років, мешкав у м. Надвірна. Стрілець 53-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований в серпні 2015 року як доброволець. Воював під Авдіївкою, на шахті «Бутівка».24 квітня 2016 – помер вже після повернення із зони АТО, де під час обстрілу отримав травму (куля під кутом поцілила в пластину бронежилета та спричинила забій грудної клітки). Лікування виявилося неефективним.

6.Фурман Микола Васильович народився 13 березня 1974 р., м. Надвірна, Івано-Франківська область. загинув 22 серпня 2017 р., смт. Комишуваха, Попаснянський район, Луганська область. 43-річний боєць служив у Попасній у лавах 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади. Його поховали в рідному місті Надвірна. Залишились мати і донька.

7.Головченко Юрій Петрович народився 16 грудня 1978 р., с. Пнів, Надвірнянський район. Загинув 13 жовтня 2017 від кулі снайпера с. Новоолександрівка, Попаснянський район, Луганська область. 39-річний боєць служив у 108-му батальйоні 10-ої гірсько-штурмової бригади. Залишились мати, дружина і син.

8. Шевчишин Ірина народилася 15 квітня 1968 року м.Надвірна Івано-Франківської області. Учасниця бойових дій з 2014 по 2018 р., доброволець ОДЧ «Карпатська Січ», боєць 93 ОМБр Холодний Яр, парамедик. З грудня 2014-го була волонтеркою медпункту в Пісках. У серпні 2015 року вступила на військову службу за контрактом, була санінструктором ремонтного батальйону 93-ї ОМБр, діловодом у штабі. Демобілізувалася у 2018 році. Загинула 16 червня 2020 року в м.Надвірна внаслідок нещасного випадку.

Пам’ятаймо, що на 7 році війни більше 15 тисяч українців віддали життя за цілісність і незалежність України в боротьбі з російським агресором.

Поширити

Last modified: 23.11.2020